Саме любов є умовою нашого життя. Якщо ми любимо, то ми живемо. Якщо не любимо, то не живемо. Як говорить Йоан той перебуває у темряві. І не бачить світла. Не бачить життя. Він у темряві смерті.
Якщо ми розділяємо Небо і землю, то ми щось втрачаємо з християнства. Ісус став людиною, будучи Богом. Бог був на землі у людському тілі. Він залишив нам Своє Тіло тут.
Якщо ми говоримо, щоб Бог десь там. Там щастя. Там нема горя, нема болі. То мені здається, що ми усього навсього забуваємо що Він поряд.
Якщо ми протиставляємо землю і Небо, то ми протиставляємо людину і Бога. А християнство це навпаки поєднання. Рука Бога, Якій став людиною тягнеться до руки людини.
Небо і земля у Ісусі є одним. Те, що зв'яжемо тут буде поєднано там. Що розв'яжемо тут, там буде різним.
Прагнення людини не лише є стороннім ехом якихось відвічних прагнень. Щастя починається тут. Людина тут починає пізнавати любов, а там усього навсього сповниться цим до кінця. Зустріч, дорога з Богом починається тут, а продовжуються у вічності. Дух Святий вже тут живе у наших серцях.
А якже страждання? Не все ж так добре. Іноді так погано, що годі. Ось це певно і буде відрізняти Небо від землі, що там не буде страждання. А усе інше — любов буде вічною.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Дух Святой - Олейниченко Максим Сергеевич \"Воззови ко Мне – и Я отвечу тебе, покажу тебе великое и недоступное,чего ты не знаешь\" Иер.33:3;
«Но, как написано: не видел того глаз, не слышало ухо, и не приходило то на сердце человеку, что приготовил Бог любящим Его». А нам Бог открыл это Духом Своим; ибо Дух все проницает, и глубины Божьи» 1Кор.2:9,10
