В день тяжкої скорботи й великої туги
Твоїм ранам святим, Твоїм мукам вклонюся.
Закривавлене після страшної наруги,
В Плащаницю загорнуте Тіло Ісуса.
Розіп'яте, беззахисне, зболіле Тіло...
Принеси чисте серце до Нього в цю днину,
Бо й за наші провини ці рани горіли.
В храм прийди, щоб вклонитися Божому Сину.
Темні сили хотіли невинної крові,
Не побачили світло Тих Божих Очей,
І звершилася воля Отця, що з Любові
Свого Сина віддав для спасіння людей.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 5852 раза. Голосов 7. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Статья в газету : Бог ли Христос? - Владимир Артемьев Бонус: ДВЕ ВСТРЕЧИ
Две девушки встретились мне на дороге.
Спросили: «Хотите услышать о Боге?
Я рад этой встрече, с восторгом кричу:
«О Боге?! Сестренки, конечно, хочу».
Их юные лица полны вдохновенья:
«Имеем от Господа мы откровенье.
Господь Иегова - единственный Бог.
Христос Иисус - Его лучший пророк.
Свидетели Господа мы Иеговы.
Журнал «Башня Стражи» - вот истины слово».
«Девчонки, родные, молю, погодите!
Вы страшную ересь сейчас говорите.
Христос - наш Спаситель, Он - Бог всех богов.
От смерти спасает Господня любовь.
Все, кто в это верит, теперь Божьи дети.
Я - Господа сын, не какой-то свидетель.
Вот Истина, Библия наша святая,
А вовсе не «башенка сторожевая».
Стоит ваша башня в бездонном болоте.
Опомнитесь, вы же в погибель идете!»
Но вижу: не внемлют они Слову Божью.
Опутал их дьявол смертельною ложью.
«О Господи, я так хочу их прозренья,
Я жажду помочь им прийти ко спасенью».
«Полгода назад, - мне Господь отвечал,
Впервые ты девушек тех повстречал.
Сердцами открытыми были готовы
Они принимать ко спасению Слово.
Но ты торопился и мимо прошел,
Зато лжепророк для них время нашел».
